З 26 по 31 травня 2025 року представники провідних українських ІТ-компаній здійснили діловий візит до Республіки Корея з метою зміцнення міжнародного співробітництва, пошуку партнерів та розширення можливостей цифрової трансформації. Організаторами заходів виступили IT Ukraine Association у колаборації з Українсько-корейською Діловою радою при Торгово-промисловій палаті України, ITOXI Corp., а також Посольством України в Республіці Корея. У складі делегації були представники IT Ukraine Association та Українсько-Корейської Ділової ради, а також компаній Devlight, Geniusee, 4real, N-iX. Програма візиту охопила ключові зустрічі в Сеулі та інших містах, спрямовані на активізацію співпраці в ІТ-сфері, R&D, діджиталізації, залучення інвестицій і розвиток технологічного обміну. Візит розпочався зі стратегічної зустрічі в Посольстві України в Кореї, під час якої було погоджено план поїздки та визначено пріоритетні напрями взаємодії з корейськими партнерами. Також делегація провела зустріч із компанією ITOXI Corp., яка активно долучилась до організації ключових заходів та сприяла логістичній підтримці української сторони. Під час зустрічі з KOTRA (Korea Trade-Investment Promotion Agency) відбувся традиційний корейський сніданок, після чого за сприяння агентства було організовано стратегічну зустріч із KOSA (Korean Software Industry Association) — провідною галузевою асоціацією, що об’єднує понад 14 000 ІТ-компаній Республіки Корея. Результатом перемовин стало підписання Меморандуму про взаєморозуміння між IT Ukraine Association та KOSA, який передбачає розвиток співпраці у сфері цифрової трансформації, інновацій та технологічного партнерства. У рамках візиту також відбулися перемовини з технологічними гігантами. Делегація відвідала Hanwha Robotics, яка представила свої розробки у сфері робототехніки. З компанією Daeodong, виробником сільськогосподарської техніки, було розпочато співпрацю в агротехнологічній сфері. Серед тем — постачання техніки в Україну. Делегація провела низку зустрічей із Hyulim Group та іншими корейськими ІТ-компаніями. Відбулися презентаційні сесії, під час яких українські учасники представили свої продукти, технології та напрямки експертизи. Корейські партнери виявили інтерес до ІТ-консалтингу, хмарних рішень, розробки програмного забезпечення та цифрових сервісів. Окремий акцент було зроблено на відвіданні штаб-квартири Naver — одного з найбільших інтернет-холдингів Південної Кореї. Відбулася взаємна презентація компаній, після чого представники Naver організували екскурсію своєю інноваційною будівлею, продемонструвавши передові рішення у сфері штучного інтелекту, big data, цифрової інфраструктури та автоматизованих сервісів. Візит став потужним імпульсом для формування довгострокових технологічних партнерств між Україною та Південною Кореєю. Досягнуті домовленості створюють основу для інвестиційної співпраці, реалізації спільних проєктів і просування українських ІТ-рішень на азійські ринки. Сторони підтвердили готовність до подальших кроків, зокрема організації бізнес-форумів, B2B-зустрічей, навчальних програм і постійного діалогу між ІТ-екосистемами обох країн.

2 травня Міністерство економіки України та Асоціація “Українсько-Корейська Ділова рада” (УКДР) при Торгово-промисловій палаті України уклали меморандум про координацію співпраці між Україною та Республікою Корея. В урочистому підписанні взяли участь Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев та Голова правління УКДР Роман Григоришин. До обговорення перспектив двосторонньої економічної співпраці також долучився президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Для УКДР цей меморандум є важливим кроком у зміцненні двосторонніх економічних відносин між Україною та Республікою Корея. Ми прагнемо створити ефективну платформу для взаємодії бізнесу, науки та державних структур двох країн, що сприятиме активному залученню інвестицій і реалізації спільних проєктів. Ми вдячні Міністерству економіки за довіру та партнерство в цьому важливому процесі. “Підписання меморандуму — важливий етап для координації нашої співпраці з Республікою Корея за принципом “єдиного вікна”. Ми хочемо сформувати довгострокову інституційну співпрацю через УКДР, максимально розвивати її, а також інтегрувати у стратегічні державні ініціативи корейський приватний сектор. Міжурядове партнерство між Україною та Республікою Корея дозволяє залучати кредитні кошти корейського Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF) в економіку України. Торік ми підписали рамкову п’ятирічну угоду на 2,1 млрд дол. на проєкти з відновлення України, яка дала старт практичній реалізації наших домовленостей. Але також дуже зацікавлені, аби наше співробітництво розширювалося, тож сьогодні робимо важливий крок в цьому напрямку”, — наголосив Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев. Сторони домовилися про такі сфери співробітництва: • сприяння залученню інвестицій у ключові галузі економіки, зокрема промисловість, інфраструктуру, аграрний та енергетичний сектори; • підтримка корейських компаній у виході на ринок України і українських на ринок Республіки Корея; • впровадження інноваційних технологій у виробництво та управління; • розвиток спільних проєктів у стратегічно важливих галузях та сферах цифровізації, штучного інтелекту, зеленої енергетики; • підтримка збільшення обсягів двосторонньої торгівлі через полегшення доступу до ринків обох країн; • забезпечення логістичної підтримки та створення умов для експорту та імпорту товарів; • підтримка спільних дослідницьких проєктів і наукових конференцій; • підтримка спільних проєктів малого та середнього підприємництва з фокусом на інноваційні підходи та сталий розвиток; • організація бізнес-форумів і ділових зустрічей для розширення мережевих контактів. Найближчим часом Міністерство економіки України спільно з Українсько-Корейською Діловою радою має зібрати повний перелік проєктів, які можуть бути реалізовані у співпраці між країнами, як у співпраці з EDCF, так і поза нею, зокрема в приватному секторі. Сторони домовилися спільно контролювати реалізацію кожної ініціативи. Планується також створення дашборду з найбільш перспективними проєктами та розробка дорожньої карти за ключовими напрямами взаємодії.