Асоціація правників України провела 6-7 червня 2024 року (7 червня – офлайн) в Києві I Інвестиційний форум – захід, який об’єднав на одній арені урядовців, бізнесменів, юристів, іноземних інвесторів для висвітлення важливих юридичних аспектів, що впливають на бізнес та інвестиції в Україні, проведення глибокого аналізу інвестиційного клімату України, розвіяння найпоширеніших міфів про ведення бізнесу в Україні, підготовки українського бізнесу до вступу в ЄС тощо. На початку заходу з вітальними словами виступили Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM, та Людмила Єніна, директорка Департаменту економічної дипломатії Міністерства закордонних справ України. Пан Стеценко, серед іншого, подякував за підтримку в організації форуму, а також зазначив, що під час організації заходу було спеціально зроблено так, щоб модераторами панелей були керівники юридичних фірм, які б ставили важкі та цікаві запитання представникам бізнесу. Людмила Єніна наголосила на підтримці українського бізнесу, вказавши, зокрема, про важливість залучення приватних інвестицій, над чим зараз, серед іншого, й працює МЗС. На її думку, важливим також є не лише унормування нормативних документів, а й створення нових майданчиків для приваблення інвесторів. ЄС Перша сесія мала тему: «Вступ України до Євросоюзу: що це означає для бізнесу?». Її модерувала Анжела Махінова, партнерка практики міжнародної торгівлі SAYENKO KHARENKO. У фокусі сесії учасники обговорили можливості і виклики для експорту української продукції в ЄС, можливості та виклики з боку імпорту товарів з ЄС в Україну, питання першого досвіду розширення українського бізнесу в ЄС, ESG і його вплив на бізнес в Україні тощо. Олексій Рябчин, радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, заявив, що наша держава вже пройшла «нульовий етап» щодо вступу до ЄС – орієнтовна дата вступу України, яку зараз активно обговорюють, – це 2030 рік, коли мають запрацювати всі механізми в самому законодавстві (мова йде про пристосування нашого законодавства до європейського). Однак, за його словами, потрібно зважати на вибори в Європарламенті, а також інші процеси, тому шлях до ЄС є динамічним процесом – важливо не лише, що Україна ухвалюватиме у своєму законодавстві перед вступом в ЄС, а й після цього етапу. Також на панелі виступила Інна Хомич, директорка з правових питань групи компаній «Нова пошта». Вона вказала, «Нова пошта» в складних умовах під час війни продовжує розвивати бізнес – не лише в Україні, а й в ЄС (група NOVA вийшла на ринки 13-и країн Європи). Окремо мова йшла про сам ринок ЄС. Так, Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак», розповіла про досвід роботи на ринку, вказавши, що для фармацевтичного сектору важливо укласти угоду щодо взаємовизнання результатів перевірок, що зробить компанію більш конкурентоспроможними. Проблемою, за її словами, є те, що в Угоді про асоціацію України з ЄС узагалі немає жодного слова про фармацевтику, однак в АТ «Фармак» вивчають різноманітні кейси (зокрема, Ізраїлю) в цьому напрямі. Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром», розповів, що в напрямі металургії немає таких великих проблем, оскільки йому приділяється багато уваги, а сама Україна влаштована так, що, попри всі проблеми, все одно матиме видобувні можливості, а також напрями, які можуть зацікавити Європу. Михайло Поляков, заступник генерального директора з корпоративних зв’язків Філіп Морріс Україна, співголова Комітету з питань оподаткування Американської торговельної палати в Україні, розповів, зокрема, про неоднозначне ставлення України до європейських директив. За його словами, для компанії Філіп Морріс Україна вступ до ЄС є найкращою можливістю, щоб були практики, які б дозволили бути передбачуваними та нормально вести бізнес. Анна Лазуренко, директорка з юридичних питань «Нібулон», поділилася досвідом компанії, вказавши, що питання з блокуванням українського зерна на кордоні з Польщею є більше політичною провокацією, ніж тим, що має економічне підґрунтя. Вона розповіла, що критичного економічного впливу на Європу українські сільськогосподарські товари не несуть. Питання реформ Друга сесія заходу, яку модерував партнер Юридичної групи LCF Андрій Реун, мала тему: «Реформи під час війни – які умови роботи слід очікувати бізнесу?». У фокусі панелі були такі питання: Оксана Миронько, керівниця комунікаціями Європейської Бізнес Асоціації (виступила онлайн), вказала, що, попри війну, український бізнес продовжує працювати та виплачувати заробітні плати, а інвестори й досі цікавляться Україною. Однак, за її словами, наша держава ще має «виконати домашню роботу» в багатьох напрямах, зокрема в питаннях боротьби з корупцією, а також тиску на бізнес. Роман Ващук, бізнес-омбудсмен, розповів, що Рада бізнес-омбудсмена підготувала декларацію щодо того, чого потребує український бізнес від держави. За його словами, основними моментами є справедливе та розсудливе адміністрування, презумпція доброї волі, а також підхід «спершу консультування». Він також вказав на 12 пунктів цієї декларації – потрібна чітка політична воля на фактичне застосування законодавства України, ЄС та принципів ОЕСР для забезпечення: 1) обґрунтованості; 2) пропорційності; 3) зрозумілості; 4) безсторонності; 5) прозорості та участі зацікавлених сторін; 6) своєчасності; 7) ефективності; 8) юридичної визначеності; 9) презумпції правомірності; 10) законних очікувань; 11) офіційності та якості даних; 12) дієвого адміністративного оскарження. Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної Експертної Платформи, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, розповів про нову систему оподаткування, яку запропонував Мінфін у Національній стратегії доходів 2030. За його словами, документ фактично напрацьовувався в закритому режимі без будь-яких консультацій із науковцями, представникам бізнесу та громадянським суспільством. Пан Гетман вказав, що документом передбачено відновлення прогресивної шкали ставок ПДФО, що не лише зменшить стимули до праці, а й призведе до збільшення стимулів для ухилення від оподаткування, ускладнення адміністрування, а також порушення принципу справедливості. Водночас у межах боротьби з податковим боргом подання повноважень ДПС без рішення суду зможе, за його словами, накладати арешт на рахунки або майно та блокувати їх до повного погашення податкового боргу: «Через це можуть бути значні корупційні ризики, закріплення законодавчого порушення конституційного принципу презумпції невинуватості». Крім цього, він зазначив про можливість корупційних ризиків у питанні певного доступу ДФС до інформації про обсяг та обіг коштів усіх платників податків (зокрема, фізосіб) на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). За словами Олег Гетмана, стратегія не має бути реалізована, оскільки це погіршить інвестиційний клімат в Україні. Олександр Крижанівський, директор ТОВ «Універсальні страхові брокери і консультанти», розповів про перспективи страхування від воєнних і політичних ризиків в Україні та можливості для іноземних і національних інвесторів у цій галузі. Наприклад, він розповів про Концептуальну записку щодо створення механізму страхування політичних ризиків в Україні від 31 січня 2023 року. Так, завданням є створення надійної та прозорої платформи для поєднання зусиль різних стейкхолдерів із метою: 1) підважити вигоди від